~ сад-ліс; ліс-сад ~
~ сад-ліс; ліс-сад ~
: коріння :
притча про моє народження
коли вже всі батьки знайшли
дітей в капусті й втомлено
пішли сидіти на верандах,
а всі лелеки-дітоноші
задоволено відлетіли
на ніч до своїх гнізд,
маленька зірка опустилась на широкий
зелений капустяний острів-лист,
а я ховалась у її чумацькім хвості.
добре було: тоді я навчилась
дзижчати, як жук, і трощити
ту капусту аж до біло-гострого
качана; я б і до нього, напевно,
дібралась, але був уже ранок -
час летіти, тому нас понесла
у вусах плямиста кішка з
літерою "м" на чолі.добре було: в неї я навчилась
нявчати й дерти підборіддя вгору,
я б і до мурчання, напевно, дібралась,
але вже було треба летіти, тому
зірка причепилась до лапки синиці,
і вітер загув у чумацькім хвості,
і пір'я залоскотало мі ніс: відтоді
боюсь лоскоту я страшенно;
як влетіли до міста, то захопили
нас рухобіги, ховались ми на капоті
старенького червоного джипа,
і так ото гучно було, що зірка ще
ніч сиділа перелякана в вишні.і от - принесли!
віддали в надійнії руки й привчили
говорити по-людському, а потім,
коли було мені років п'ять, зірка сказала:
"я несла тебе до життя, то неси
й мене крізь нього з собою",
а потім залізла мені на щоку.
катерина
{ садівниця }
: добірки :
